Новости

Так чи інакше, у житті кожного автомобіліста настає час, коли його акумулятор виходить з ладу та виникає необхідність придбання нового. На сьогоднішній день вибір продукції величезний, і завдяки нашому зручному підбору акумулятора до Вашого автомобіля за його маркою ми допоможемо Вам зробити цей процес максимально простим і ефективним.
Акумулятор – це серце Вашого автомобіля, і ставитися до нього варто відповідно. Середній термін служби акумулятора преміум-класу за нашого клімату становить близько 4-5 років, за умови чіткого виконання розпоряджень, зазначених у паспортному талоні. Головне з них – це перевірка та коригування (за потреби) ступеня заряду акумуляторної батареї щонайменше кожних півроку, а краще – кожен квартал.

Автомобіль – складний механізм, і на рівень заряду акумулятора можуть вплинути багато факторів, серед яких витік струму, несправності в електрообладнанні, поганий контакт з клемами, реле-генератор не видає належної напруги (від 13,9 до 14,5В), а також якщо клинить стартер і не лише. Навіть у тому випадку, коли всі системи електроустаткування справні, завжди існує можливість забути вимкнути магнітофон або світло, після того, як мотор заглушений. Важливий момент: якщо акумулятор розряджений на 20% і більше, генератор не може зарядити його на 100%. На жаль, багато хто з нас забуває про цю істину, що призводить до істотного скорочення ресурсу акумулятора.

На сьогоднішній день, на ринку найбільш популярні два типи акумуляторів:

— необслуговуються — пробки не розкриваються, а всі випари електроліту завдяки спеціальній конструкції кришки потрапляють назад;

— обслуговуються — кришки розкриваються, що дозволяє перевірити безпосередньо рівень та щільність електроліту.

У випадку з першими, з’ясувати ступінь заряду можна або за допомогою вилки навантаження, або спеціального тестера пускових параметрів батареї. Наполеглево рекомендуємо Вам користуватися саме тестером, так як вилка викачування тільки свідчить про необхідність зарядки (якщо під навантаженням показники нижче 10В, без навантаження — нижче 12,5В), але не дає жодних відомостей про інтенсивність необхідного заряду. Тестер дозволить встановити точне співвідношення заявленого струму на наклейці акумулятора і реально виміряного в конкретний момент часу.

У випадку з батареями, що обслуговуються, після розкриття пробок насамперед необхідно перевірити рівень електроліту (має бути 10-15 мм над пластинами, якщо ні — долити дистильованої води), після чого виміряти його щільність спеціальним приладом — ареометром. У повністю зарядженого на 100% акумулятора вона становить 1,27 кг/м3, повністю розрядженого – 1,12. «Але ж бувають показники нижчими за ці?», — резонно можуть помітити досвідчені автомобілісти, і мають рацію. У таких випадках ми дійсно витратимо додатковий час, щоб довести батарею хоча б до стану нульового заряду.

Отже, переходимо до найважливішого – безпосередньо процесу зарядки. Безумовно, Ви можете скористатися автоматичним зарядним пристроєм, який вимагатиме лише під’єднання проводів до клем батареї та їх від’єднання після увімкнення спеціального індикатора «акумулятор заряджений повністю». Однак правда полягає в тому, що такий прилад не враховує багатьох важливих факторів, внаслідок чого тільки в окремих випадках Вам вдасться зарядити акумулятор на 100%, хоча індикатор і запевняє в цьому. Також існує стереотип про те, що чим важчий зарядний пристрій, тим краще. Насправді це свідчить тільки про внутрішню конструкцію пристрою, а, точніше, до якого типу воно відноситься — імпульсного (легке) або трансформаторного (важке).

Для досягнення необхідного результату, рекомендуємо використовувати саме ручні зарядні пристрої, серед представлених на нашому сайті, наприклад, від українського виробника імпульсних зарядних пристроїв «Блик». Отже, наведемо приклад: ми маємо акумулятор 60Аh, що обслуговується і необслуговується, і ступінь зарядки кожного з них — приблизно 50%. У випадку з першим ми визначили ступінь зарядки вимірявши його щільність, яка склала 1,20 кг/м3 у всіх шести банках; у разі другого, при заявленому пусковому струмі 600En тестер показав 321En. Важливо: навіть при ступені зарядки в 50% акумулятор може завести Ваш автомобіль, проте наслідки кожної такої заводки — критичні.

Приступимо до зарядки. Вибір струму зарядки розраховується за принципом не більше ніж 1/20 — 1/10 від ємкості батареї. У нашому випадку ємкість становить 60 Аh, тобто максимальний струм, яким можна заряджати наш акумулятор, дорівнюватиме 6А, середній рекомендований – 3А. Ми можемо зарядити батарею і меншим струмом, але тоді нам потрібно більше часу. Отже, заряджаючи струм 3А, нам приблизно потрібно 10 годин, щоб привести акумулятор до його початкової ємкості – 60Аh. Важливо: перевіряти ступінь заряджання рекомендується кожні 2-3 години, оскільки процес у кожному конкретному випадку може відбуватися трохи швидше/повільніше. Тобто, у нашій ситуації, якщо через 10 годин показники щільності електроліту не становитимуть 1,27кг/м3 у всіх банках, потрібно продовжити процес зарядки виходячи з алгоритму, наведеного вище. Різниця між зарядкою акумулятора, що обслуговується і необслуговується, полягає в тому, що перший ми заряджаємо тільки з відкрученими пробками. Важливе питання, яке могло виникнути у Вас, стосується того, як чинити в тому випадку, якщо щільність перед заряджанням у всіх банках різна. Якщо електроліт при цьому темного кольору, це свідчить про те, що в акумуляторі почалися незворотні процеси обсипання активної маси пластин, тобто заряджати такий акумулятор вже недоцільно і необхідно придбати новий. Якщо електроліт прозорий і через пару годин після початку зарядки його колір не змінився, а щільність у банках поступово зростає, такий акумулятор може бути «реанімований», однак не до початкових параметрів, оскільки різна щільність у всіх банках є конкретним наслідком несправності електрообладнання автомобіля. . І на останок. Більшість з нині представлених на ринку акумуляторів обладнані спеціальним оком-індикатором заряду, який має три положення: заряджений (зелений), потрібно долити дистильовану воду (білий), розряджений (червоний). Але важливо знати, що дане око-індикатор дає нам інформацію виключно про ту з шести банок акумулятора, над якою вона знаходиться, а не про стан усієї батареї. Пам’ятайте, що своєчасне обслуговування акумулятора дозволить йому прослужити так довго, скільки можливо. Щасливої дороги!

Однією з найважливіших складових у довговічній роботі Вашого двигуна є своєчасна заміна моторного мастила. На сьогоднішній день ринок автомастил перенасичений — тільки на protachka.com.ua в розділі масла Ви знайдете більше 15 різних торгових марок, чия географія виробництва охоплює чи не всю земну кулю. Не заплутатися серед них і вибрати в’язкість (5w40, 10w40 або іншу), а також визначити точний об’єм, необхідний для заміни допоможе наш зручний підбір по марці авто, але в цій статті ми хотіли б поговорити саме про те, якого ж виробника вибрати і зробити це правильно.

Щоб розібратися, давайте згадаємо, що ж таке моторне мастило — суміш базової олії, отриманої певним шляхом (просте очищення нафти, гідрокрекінг або синтетично) і конкретного пакету присадок, що покращує його властивості. Для того, щоб визначити якість кінцевого продукту, існує дві класифікації: європейська ACEA (Асоціація європейських виробників автомобілів) і американська API (American Petroleum Institute). Розглянемо останню більш детально, тому що вона і з’явилася раніше, і, на нашу суб’єктивну думку, краще логічно зрозуміла автолюбителю.

Зробимо це на конкретному прикладі. У нас в руках олива польського виробника Orlen Platinum Classic 10w40. Позаду каністри вказано API: SL/CF. Літера «S» означає, що масло підходить для бензинових двигунів, «С» — для дизельних. Оскільки вони йдуть через дріб, це свідчить про те, що ця олива універсальна, проте переважно використовувати її саме в бензинових двигунах, так як літера «S» вказана першою, ніж «C». Що ж до літер за ними, «L» і «F» відповідно, то саме вони чітко і конкретно вказують нам на якість оливи – чим далі літера за англійським алфавітом, тим клас оливи вищий. Сьогодні бензиновий клас зазвичай варіюється від «J» до «N» (хоча можна зустріти навіть «С» і «D», проте такі допуски притаманні тим мастилам, які використовуються в автомобілях, дата виробництва яких не перевищує 90-ті роки), а дизельний — від «С» до «СI 4 Plus».

Крім того, на цій каністрі вказана така інформація: Mercedes-Benz 229.1. Це, у свою чергу, означає, що корпорація Mercedes-Benz протестувала даний продукт і підтвердила, що він відповідає їхньому власному допуску якості, що дорівнює 229.1 відповідно. Як Ви вже могли здогадатися, багато відомих автовиробників, серед яких Volkswagen, BMW, Porsche, Renault, Fiat, Ford мають схожі таблиці допусків (більшість з них Ви без проблем знайдете у відкритому доступі) та регулярно тестують та сертифікують існуючу продукцію, чітко вказуючи на етикетці якому їхньому внутрішньому допуску те чи інше масло відповідає.

Тепер, коли Ви володієте наведеною інформацією, перейдемо до головного. Перед тим, як підбирати оливу або за допомогою нашого каталогу, або прислухавшись до порад будь-кого, необхідно відкрити сервісну книжку Вашого автомобіля – саме вона є головним джерелом інформації щодо необхідної олії. Якщо для коректної роботи Вашого двигуна потрібно заливати оливу з якимось конкретним допуском, це буде чорним по білому вказано. Крім того, саме там можна знайти приписи з приводу рекомендованої в’язкості, що максимально підходить Вашому типу двигуна. Якщо ж такої інформації там немає, це означає, що практично будь-яка брендова синтетична або напівсинтетична олива є придатною.

Зверніть увагу! Часто можна зустріти, що автовиробник рекомендує оливу якогось конкретного бренду, однак, у разі відсутності згадки про будь-які необхідні допуска, це буде означати лише те, що між ними підписано партнерський рекламний договір. Про якість та застосованість оливи свідчать виключно допуски, а не назви тієї чи іншої торгової марки. Більше того, останнім часом набирають популярності так звані «оригінальні» оливи. Але варто пам’ятати, що жоден виробник автомобілів не має власного заводу з виготовлення оливи. Цей факт недвозначно натякає нам про те, що, наприклад, купуючи оригінальну моторну оливу торгової марки Toyota, ми гіпотетично отримаємо продукцію компаній Mobil 1 або Shell, тільки в іншій упаковці. Цікаво, що на таких каністрах ніколи точно не вказується країна виробництва, а лише Made in Eu тощо. Висновки робіть самі.

Напевно, Ви також зіштовхувалися з ситуацією, коли Вам дуже рекомендували масло власники інших авто, а у Вашому випадку воно було зовсім не підходящим. Сподіваємося, прочитавши вище текст, Ви розумієте чому. Але як бути, коли автомобілі, їх мотори і застосовані оливи ідентичні, проте на одному робота двигуна ідеальна і витрата оливи на чад мінімальний, а на іншому — невиправдано великий (середньостатистичної нормою є доливка не більше 1л на 10 тисяч км). Насправді причин може бути кілька, але одна з найважливіших, на яку хотілося б звернути увагу, полягає в тому, що в більшості випадків ми з Вами просто не знаємо, яке масло було залито в двигун раніше. Наприклад, якщо в бензиновому двигуні іномарки 2000-х років використовувалося масло класу «SG» або нижче, з високою ймовірністю можна стверджувати, що навіть при правильному визначенні в’язкості та виборі нового масла такого високого класу як «SN», його витрата буде значно більшою, ніж раніше. А найголовніше, що це в жодному разі не свідчить про низьку якість використаного продукту. У такому випадку, тільки за допомогою методу спроб і помилок Ви зможете досягти бажаного результату, і не існує точної відповіді, скільки різних брендів Вам доведеться змінити. Ідеальний ефект від правильного вибору та використання оливи буде тоді, коли умови дотримуються з першого дня виїзду автомобіля із салону.

Очевидно, не буває поганого або хорошого виробника моторних масел — кожна торгова марка має конкретний набір продукції, і кожна позиція з нього підходить Вашому двигуну абсолютно по-різному. Бережіть свій автомобіль і підходьте до заміни олив відповідально. Успіхів!

 

 

Обратная связь